ἀλέτης
ἀλέτης, a grinder
ἀλέ-της, ου, ὁ,
- grinder, ὄνος GDI 4992 (Gortyn, V B.C.), cf. X. An. 1.5.5.
1 apto para moler, que sirve como muela
ὄνος
2 subst. ὁ ἀ. molinero, PHib.268 (III a.C.), BGU 2425.24 (I a.C.), POxy.3169.91 (II/III d.C.), PSI XXI Congr.12.2.32, 5.6, 7 (III d.C.).
ἀλέτης, ου [ᾰ]
1 adj. ὄνος ἀ. Xén. An. 1, 5, 3, pierre meulière ||
2 subst. ὁ ἀ. meunier, Ath. 618d.
Étym. ἀλέω.
ἀλέτης, ὁ, der Müller, Ath. XIV.618d., l.d.
ἀλέτης
ἀλέω
- a grinder, v. ὄνος II. 2.