Εὐβώτης Save Bailly 2024 Εὐ·βώτης, acc. -ην (ὁ) Eubôtès, h. Nonn. D. 32, 227 || ➳ Dor. Εὐβώτας, Xén. Hell. 1, 2, 1. Étym. εὖ, βοώτης.