βαλανευτής

βᾰλᾰν-ευτής, οῦ, ὁ,

• = βαλανεύς, PSI 5.584 (iii B. C.), PTeb. 401.24 (i A. D.), etc.: —fem. βᾰλᾰν-εύτρια, Poll. 7.166, Lib. Decl. 26.19.